Львів’яни літнього віку в рамках акції «Мандрівки рідним краєм» побували у Свіржському замку.

Минулої п’ятниці в рамках акції «Мандрівки рідним краєм» львів’яни літнього віку, які перебувають на обслуговуванні у Львівському міському територіальному центрі соціального обслуговування побували у Свіржському замку.

Свірзький (він же Свіржський) замок розташований у селі Свірж, що на Львівщині. Замок на перший погляд не надто складний, але там дуже красиво, чудна природа, романтична атмосфера – просто створена для художників пейзажна картина. До того ж, замок “під охороною” скель, які величають “скелями Івана Франка”, начебто через любов Каменяря до цих кліфів

Щодо дати утворення замку є деякі розбіжності, адже більшість джерел згадує 1530 рік, а от вивіска на брамі вказує 1482 рік, то ж самі обирайте на скільки старовинну споруду відвідуєте. Будівля збудована з дещо неоднозначним призначенням, адже вона виконувала й оборонну й світську функції, віддаючи перевагу все таки останній.

Замок належав знатному шляхетському роду Свірзьких, та в той час його вигляд був не такий як зараз, сучасного вигляду він здобув, коли перейшов у власність графа Цетнера, – у ХVІІ сторіччі, в той час його укріпили й перебудували. За деякими джерелами автором проекту став славнозвісний військовий фортифікатор Павло Ґродзицький, він же ж збудував у Львові два арсенали – Сенявський і Королівський.

На подвір’ї пам’ятки – колодязь і костел, збудований ще у ХV сторіччі. До того ж, з історією замку пов’язана легенда, в якій розповідається про дівчину зі замку, яка покохала ворожого солдата. Любощі їй запаморочили голову й під час одного з нападів зрадниця відкрила ворогам ворота. А після захоплення замку “коханий”, не довго думаючи, кинув дівчину в колодязь, що досі зберігся на території Свірзького замку.

Незважаючи на прохолодну дощову погоду літні львів’яни із великим задоволенням гуляли милуючись чудовими осінніми пейзажами, адже Свіржський замок розташований в дуже мальовничому місці, на березі озера, серед скель та пагорбів. Вдалося поспілкуватися і з директором музею – п. Володимиром Мандзяком, який вже багато років усіма силами намагається підтрумувати належним чином стан величної будівлі та її території.

Захід організовано відділенням соціально-побутової реабілітації Львівського міського територіального центру.

 

Поділитись: