Цими вихідними у Львові відзначили «Свято хліба». Так, в рамках святкувань львів’яни літнього віку, які обслуговуються у львівському міському територіальному центрі побували на святі, яке проходило минулої неділі у Шевченківському гаю. Участь у заході підготували працівники відділення соціально-побутової реабілітації львівського міського терцентру, які вже традиційно, щотижня організовують цікаве дозвілля своїм підопічним.

Хліб – найвиразніший, найпопулярніший, найбільш значущий атрибут слов’янського харчування. Хліб – усьому голова, Хліб та вода – козацька їда, Без хліба суха бесіда – таких прикладів української народної мудрості можна наводити безліч. Відтак, є чудовою традицією шанувати цей кулінарний витвір, який несе крізь покоління духовне значення,– культорганізатор львівського міського терцету Віра Костецька

Довідка:

Xліб здавна є символом добробуту та гостинності. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося недоїсти шматок хліба, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти.

У традиційному інтер’єрі селянської хати хліб-сіль, покриті рушником, були необхідним атрибутом. Запрошуючи до столу, господар казав: Просимо до нашого хліба-солі, а після застілля гості дякували за хліб-сіль. Розділити з кимось хліб-сіль – означало подружитися, побрататися. Зустрічати хлібом-сіллю дорогих гостей – цей звичай, що має глибоке коріння, дійшов до нашого часу.

Поділитись: